новости и анонсы

Підсумки 12-го Європейсько-українського енергетичного дня

Україні життєво необхідна декарбонізація та розвиток відновлювальної енергетики
Зміцнення та конкурентоздатність нашої країни на світових ринках напряму залежить від якнайшвидших темпів декарбонізації енергетичної галузі та інших ВВП утворюючих галузей української економіки. Натомість зволікання з вирішенням проблем в енергетичному секторі вже сьогодні є однією з причин уповільнення, часом навіть припинення надходження інвестицій для проектів з енергоефективності та виробництва чистої електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Мова про ключові проблеми сектору енергетики, як заборгованість, включаючи борг за минулий рік перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел у розмірі 16,5 млрд грн за 2020 рік, та наростаюча заборгованість у 2021 поточному році, необхідність реформування механізму спеціальних обов’язків щодо постачання електроенергії для населення, та щодо збільшення частки відновлюваних джерел енергії, загроза чергової ретроспективної зміни законодавства – запровадження акцизного податку для електроенергії виробленої в відновлюваних джерел, прозорий ринок електроенергії без маніпуляцій, та багато іншого.


Такого висновку дійшли учасники 12-ого Європейсько-Українського Енергетичного Дня. Тема цьогорічного форуму: «Кліматичний локдаун: час діяти, поки не пізно». Щорічно Енергетичний День підіймає ключові проблеми та виклики українського енергетичного сектору. Форум зібрав понад 3000 учасників онлайн з різних частин світу та понад 100 учасників оффлайн в Києві, 35 поважних спікерів та модераторів.


Спікери першої тематичної сесії “Українські реформи та міжнародна політика – уникнення кліматичного локдауну та шлях до вуглецевої нейтральності” одностайно переконані, що Україна повинна рухатися далі до створення чистішого середовища та відповідати на кліматичні загрози. «Мені хотілося би, замість того, щоб захищати досягнення, ми працювали над розвитком, і, наприклад, розпочати будувати виробництво водню в Україні, – зазначив голова Ради Європейсько-Українського енергетичного агентства Матс Лундін. – Наше завдання рухатися далі разом і будувати декарбонізований енергетичний сектор України». При цьому, Україні слід рухатися швидше для декарбонізації виробництва електроенергії, аніж ми це робимо, не тільки для збереження навколишнього природного середовища, але й збереження виробництва, робочих місць та доходів державного бюджету.


Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас жорстко розкритикував стан справ в українській енергетиці. За його словами, в Україні мало зроблено для захисту національної безпеки, ціноутворення та ефективного використання коштів в енергетичному секторі України. Він також зазначив, що ЄС пропонує доступні інструменти, але виникають питання, чи є науковий потенціал і кадрові резерви, щоб вміло ними користуватися. Його занепокоєння підтримав Директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Янеш Копач, звернувши увагу на борги НЕК «Укренерго», що може стати на заваді сертифікації компанії щодо відповідності вимогам Енергетичного співтовариства. Втім, Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив плани як покрити борги «Укренерго». Він повідомив, що планується випуск єврооблігацій вже восени 2021 року. Наміри емісії підтвердив також Голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький: «Розглядаємо випуск 5-річних єврооблігацій на загальну суму 500 млн євро».

Юлія Шевчук, Головний радник з інвестицій НЕФКО

Друга тематична сесія, де йшлося про те, «як Україні не марнувати час на створення менш енергоємної економіки» підняла низку системних проблем галузі, проте залишила місце й оптимізму. Так, Юлія Шевчук, Головний радник з інвестицій НЕФКО, повідомилащо за останні три роки були скасовані проекти HEФКО у 18 містах України через політичну непослідовність місцевої влади, небажання організовувати прозорі закупівлі за міжнародними стандартами, відсутності проектної команди на високому рівні, яка координуватиме виконання фінансових угод України, та відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів на місцях. Через це втрачено близько 35 млн євро інвестицій та значну суму технічної допомоги. Реалізація цих проектів могла б дати 160 млн гривень економії від споживання енергії, води та інших природних ресурсів. Окрім того, Україна сплачує комісію десятки тисяч євро за невибірку бюджету, передбаченого фінансовими угодами.

Олена Рибак, виконавчий директор iC consulenten, заступниця Голови Ради ЄУЕА

«Енергоефективні проекти в Україні схожі на скриньку Пандори: тільки відкриєш і починають сипатись проблеми, які ставлять проекти під ризик впровадження. Дуже мало міст можуть гордо сказати, що вони реалізували проект з модернізації, – зазначила Олена Рибак, виконавчий директор iC consulenten, заступниця Голови Ради ЄУЕА –  Наша статистика говорить про те, що близько 25 українських міст з різних причин зупинили енергоефективні проекти на етапі бізнес-плану чи техніко-економічного обґрунтування». Іма Хренова-Шимкіна, директор проекту «Реформа енергоефективності в Україні», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ), також наголосила на необхідності нарощувати інституційну спроможність, а також підкреслила гостру потребу «в армії фахівців у енергетичній та усіх дотичних сферах», які можуть подолати сьогоднішні та майбутні виклики. 
Головний експерт з фінансування та політики енергоефективності UNIDO Сергій Поровський акцентував на необхідності трансформації промисловості та її декарбонізації. За його словами, якщо ми не перейдемо на енергоефективні технології з меншими викидами парникових газів, можна поховати всю нашу промисловість: металургію, хімічну та цементну промисловість тощо. Сергій Поровський наголосив, що дуже вигідно займатися енергоефективністю своїх підприємств. Є приклади підприємств, в яких ROI на інвестиції в модернізацію та енергоефективність сягає 250%. Плюс від недавно у підприємств з’явилась можливість отримати беззаставне кредитування на впровадження Системи енергоменеджменту та заходів з енергоефективності у рамках Фонду гарантування кредитів, запущеного UNIDO та Укргазбанк.


Третя тематична сесія була присвячена “Інноваціям у відновлюваній енергетиці розвитку. технологій накопичення та балансування енергії та перспективам зеленого водню”. Учасники наголосили, що необхідність декарбонізації енергетики України та «зеленого переходу» робить перспективним напрямком виробництво «зеленого» водню в Україні.
Як зазначив Дірк Бушле, заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, «зелений» водень може сприяти і вирішити не тільки проблеми паливного сектору, але й газового сектору. Український бізнес розуміє, що «зелений водень» має добрі перспективи і відкриває нові можливості для України.
Керівник відділу Двостороннього енергетичного співробітництва Фальк Бьомеке, Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини, сторона виконавець Німецько-українського енергетичного партнерства, зазначив, що Німеччина вважає Україну дуже важливим гравцем на енергетичному ринку. Серед основних пріоритетів, він виокремив водневу енергетику, зазначивши стратегічну важливість механізму підтримки водневих проектів «H2Global”, в рамках якої буде додатково виділено 200 млн євро на міжнародні водневі проекти. «На підтримку розвитку водневих технологій та інфраструктури Уряд Німеччини виділив державне фінансування в обсязі 8 млрд євро, зазначила Юлія Рибак, співголова Секретаріату Німецько-Українського Енергетичного Партнерства. За її словами всього було обрано 62 великомасштабні водневі проекти. «Німеччина потребуватиме міжнародних партнерів для покриття своїх амбітних потреб у зеленому водні і Україна зможе стати таким партнером».


Четверта сесія на якій обговорювали річницю Меморандуму та стратегію держави щодо відновлювальних джерел енергії переросла у відкриту дискусію із присутніми учасниками. «Меморандум став революційним документом між галуззю та урядом, – зазначив Матс Лундін. – «ЄУЕА спільно з компаніями-учасниками працювало з урядом для того, щоб забезпечити конкурентне ціноутворення на електроенергію для виробників з відновлювальних джерел енергії». За його словами ЄУЕА забезпечило основу для захисту інвестицій в виробництво електроенергії з відновлювальних джерел енергії.
Дірк Бушле, Заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зазначив, що через рік після підписання Меморандуму з урядом стало ще більше зрозуміло, з огляду і на Зелену угода ЄС, що відновлювана енергетика має стати стратегічним пріоритетом для України. Україна як і інші країни, стикається з викликом «зеленого» переходу, декарбонізації, а також геостратегічних цілей. На його думку, важливо, щоб такі дискусії виливалися в конкретні кроки та рекомендації для розвитку сектору відновлюваної енергетики.

Генеральний директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніцкіс (праворуч)

Своє слово сказали й інвестори в ВДЕ в Україні. Так, Генеральний директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніцкіс зазначив, що проблема є в цілому в енергетичній системі України, проблеми на ринку на добу наперед, на балансуючому ринку, крос-субсидії. Тому ми всі разом маємо працювати над тим як стабілізувати енергетичну систему, без цього ми не зможемо вирішити проблему, яка виникла в секторі генерації з відновлювальних джерел. Маючи на меті приєднатися до ENTSO-E Україна має дотримуватися Європейських норм та правил, Україна має величезний потенціал розвитку ВДЕ. У найближче десятиліття мають бути закриті ряд електростанцій традиційної електрогенерації, і це також потребує зі сторони уряду та парламенту довгострокове бачення де ми є і куди ми маємо прийти за 10 років.

Олександр Подпругін, головний операційний директор Elementum Energy (праворуч)

Олександр Подпругін, головний операційний директор Elementum Energy наголосив на неприйнятності постійних змін регуляторного поля, адже «це унеможливлює ефективну роботу та призводять до значного здороженням проектів». Ми нарешті маємо постійно діючого міністра енергетики, тож сподіваємося, дуже скоро вже побачимо державну стратегію розвитку зеленої енергетики, – сподівається пан Подпругін. 
Віце-президент/Генеральний директор NBT AS в Україні Магнус Йохансен наголосив, що Україна повинна будувати майбутнє замість того, щоб жити минулим. Україні слід рухатися і працювати в тому напрямку, щоб вартість капіталу для інвестицій в Україну знижувалась. 
Рекордних 12 років знадобилося на запуск проекту EuroCape Ukraine потужністю 500 мВт у Запорізькій області, – повідомив Михайло Чулков, виконавчий директор EuroCape Ukraine. За цей час 11 разів змінилося керівництво області, отже нам щоразу доводилося обґрунтовувати нашу відповідальність та соціальну спрямованість.
Інвестори у відновлювану енергетику дають приклад надзвичайної стійкості та системності у втіленні проектів, – зауважила Аліна Свідерська, генеральний директор Scatec в Україні. На її думку, інвестори у ВДЕ грають важливу, але, на разі, дуже недооцінену роль у перехідний для української енергетичної системи період та є одним з тих факторів, що рятують галузь.
Медіація у 2020 році була необхідна для пошуку компромісу між державними органами та інвесторам у ВДЕ проекти. Зараз ми бачимо нагальну необхідність знайти такий компроміс між державними органами та державними компаніями, які часто мають протилежні думки щодо заходів, які є необхідні для подолання кризи. Лише спільне бачення розвитку ринку електричної енергії, подолання кризи неплатежів, вирішення проблеми накопичених боргів дозволить створити міцний фундамент та забезпечити сталий розвиток енергетичного сектору та ВДЕ як його важливого сегменту. – Юрій Кубрушко, член Ради ЄУЕА, Керуючий партнер IMEPOWER.

Директор Європейсько-українського енергетичного агентства/ЄУЕА Олександра Гуменюк зазначила

На завершення директор Європейсько-українського енергетичного агентства/ЄУЕА Олександра Гуменюк зазначила, що як неурядова організація, ЄУЕА відповідальна за моніторинг формування та реалізації енергетичної політики уряду та контроль за перетворенням слів у дії політиків, «тепер ми маємо деталізований план роботи» за найгострішими напрямками, розкриті під час Енергетичного дня 10 червня 2021 року. Запрошуємо компанії галузі об’єднуватися в нашій асоціації для спільного досягнення мети.
Детальні коментарі спікерів дивіться за посиланням 

Довідка. Європейсько-українське енергетичне агентство – це незалежна неприбуткова організація, відкрита для всіх учасників ринку енергоефективності та відновлюваної енергетики України, які мають на меті конструктивно співпрацювати з компаніями-однодумцями. Разом прагне зробити свій внесок в прозорий розвиток цих ринків, шляхом сприяння справедливому та сталому розвитку бізнесу, підвищенню інформованості громадськості про питання енергетики, а також шляхом впливу на енергетичну політику уряду. З 2009 року об’єднує національних і всесвітньо відомих міжнародних інвесторів у ВДЕ з Австрії, Бельгії, Великобританії, Іспанії, Китаю, Литви, Норвегії, Південної Кореї, США, Туреччини, України, Швейцарії та ін. В Україні вони реалізують проекти сумарною вартістю понад 3,5 мільярда євро, будуючи електростанції, що використовують енергію сонця, вітру і біомаси/біогазу.
Made on
Tilda