6-8 липня у Києві відбулись головні галузеві події регіону Центральної та Східної Європи 10-та Конференція та Виставка Сонячної Енергетики CISOLAR 2021, та Перша Конференція та Виставка Систем Накопичення Енергії IBES 2021
У 2021-2022 р. на ринку сонячної енергетики Центральної та Східної Європи і зокрема ринку України почнеться новий етап розвитку, головним стимулом якого стане нова економічна модель проектів, не пов’язана із зеленим тарифом, а також стрімке подорожчання електроенергії для комерційних та приватних споживачів.Такий прогноз озвучив генеральний директор компанії IBCentre та співзасновник CISOLAR Віталій Давій, відкриваючи 6 липня CISOLAR 2021,10-у Конференцію та Виставку Сонячної Енергетики та IBES 2021, Конференцію та Виставку Систем Накопичення Енергії Центральної та Східної Європи.
Аналогічні плани мають і інші промислові компанії, економіка яких залежить головним чином від експорту продукції.
«За останні 10 років вартість обладнання для сонячних електростанцій знизилась на майже 90%. Електроенергія, вироблена за рахунок сонячної енергії вже давно стала дешевшою за електроенергію з будь-якого традиційного джерела, тому будь-які розмови про дорогу зелену енергію не мають жодного економічного та стратегічного аргументу. Сонячна енергетика дозволяє вирішити питання енергетичної бідності - забезпечення дешевою електроенергією незахищених соціально верств», - зазначила під час Конференції CISOLAR 2021 співзасновник IB Centre Inc та New Age Lab Юлія Березовська.
Генеральний директор DTEK ВДЕ Маріс Куніцкіс назвав 2 основні причини, які показують, що галузь страждає. По- перше, зараз заходять на ринок нові гравці, які купують активи в Україні, але точно видно, що нові проєкти тут не розвиваються. Друга частина проблеми – обмеження. У квітні, травні та червні обмеження та дисбаланс в системі. Проблеми сонячної енергетики системно не вирішуються. Під час сесії «Зелений перехід як невідворотній процес “корекції” економічних та політичних стратегій у регіоні Центральної та Східної Європи» Маріс Куніцкіс дав рекомендації щодо вирішення вищевказаних проблем галузі в Україні:
«З технологічної точки зору потрібно розвивати в Україні системи накопичення енергії і держава повинна підтримувати проєкти energystorage, щоб цей напрямок розвивався, як це відбувається в інших країнах. По-друге – це краще з’єднання з Центральною Європою завдяки мережам N100E, більше торгових потужностей з Європою для зменшення обмежень».
Всеволод Ковальчук, екс-голова правління НЕК «Укренерго» вважає, що на найближчі роки, поки відсутнє стратегічне бачення на рівні держави розвитку енергетики вцілому, крім тих проєктів, які знаходяться на стадії завершення будівництва, великі об’єкти від 10 мВт навряд чи будуть перспективними в Україні.
«Я би радив гравцям галузі фокусуватися на невеликих проєктах, які б задовольняли потреби з підвищення енергоефективності, зменшення витрат на електричну енергію конкретних виробництв. Це єдина перспектива, яку ми маємо, з моєї точки зору, на найближчі 2-3 роки», - зазначив у своєму виступі під час Конференції CISOLAR 2021 Всеволод Ковальчук.
Під час свого виступу В. о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні Костянтин Гура закцентував увагу на наступних цифрах:
7,5 млрд доларів кожний рік Україна сплачує за імпорт енергоресурсів; енергоємність української економіки у 3 рази вища ніж енергоємність європейської економіки; згідно з національною енергетичною стратегією, до 2035 року Україна повинна мати 25% ВДЕ
За його словами, на сьогоднішній день, в Україні встановлено майже 9 гВт ВДЕ в енергобалансі, більшість з них – сонячна генерація.
«На мою думку, перше завдання для держави – вирішення проблеми з невиплатами, вирішити проблему з балансуванням мережі, нарешті запустити «зелені» аукціони і перейти до нових методів, яким чином стимулювати подальший розвиток «зеленої» генерації. І тут є 2 відповіді: перше – NetEnergyMetering, тобто давати можливість будувати нову генерацію для того, щоб споживати енергію на власні потреби і надлишок енергії віддавати в мережу і друге – запуск видачі гарантій походження. Гарантія походження – це електронний сертифікат, який є товаром і цей сертифікат показує скільки об’єкт генерації виробив чистої «зеленої» енергії і потім цей сертифікат можна продавати», - запевнив Костянтин Гура.
Як повідомив Голова ДП "Енергоринок" Юрій Гнатюк, з червня 2019 у державному підприємстві була заборгованість у 2,4 млрд, на сьогоднішній день залишок боргу складає 71 млн. «На жаль, у нас проблема не тільки в сонячній енергетиці, питання з накопичувачами енергії, які можуть допомогти регуляторній системі, а й у нас проблема з енергосистемою. Велика проблема з паливом, а також з виконанням національного плану скорочення викидів і на жаль немає розуміння до якої мети ми йдемо», - розповів свою точку зору експерт стосовно проблем ринку ВДЕ в Україні. Юрій Гнатюк вважає, що іншого шляху, як заміщення до генеруючого обладнання, якого забагато для енергобалансу, будівництво нової відновлюваної енергетики і маневрової потужності, немає.
Проте Україна буде ставити собі амбітну мету на зменшення рівня викидів СО2 і по тих розрахунках, які є нам за 10 років треба приблизно 100 млрд внутрішніх і зовнішніх інвестицій витратити на декарбонізацію. Таку тезу зробив радник голови правління НАК "Нафтогаз України"Олексій Рябчин.
«Україні потрібен не європейський, а український GreenDeal, який відповідатиме на питання: Яка мета? Які цифри? Що ми закриваємо? Де ми будуємо? Тобто має бути чіткий сигнал від держави і тоді стратегічне бачення буде краще», - додав Олексій Рябчин.
Загалом ринок сонячної енергетики України та інших країн регіону Центральної та Східної Європи продовжує розвиватись, не зважаючи на турбулентність останніх років. Сонячна енергетика стає все доступнішою, пропонує рішення для заощадження, є інструментом збільшення прибутковості виробничих підприємств, а також несе ряд інших можливостей, незалежних від наявності спеціальних преференцій чи зеленого тарифу. Зокрема, сонячна енергія відкриває привабливі експортні ринки Європи, натомість як використання “брудної” традиційної навпаки стане бар'єром для експорту вже починаючи з 2023 р.
Також майбутнє української енергетики — за ENSOI, об’єднанням з європейською системою. Це буде потужний технологічний прорив. Але перед приєднанням Україні треба продемонструвати свою автономність, без російської та білоруської енергосистем. І відновлювана енергетика може стати потужним драйвером цього процесу.
«Якщо говорити на перспективу на декілька років, я бачу, що найважливіший тренд – майбутнє об’єднання української енергосистеми з європейською енергосистемою і підготовка до цього. Нам потрібно буде довести можливість працювати автономно, від’єднано від Росії та Білорусі, а потім і в синхронному режимі. Нам також потрібно буде фінансово стабілізувати ситуацію з «Укренерго» і пройти її сертифікацію», - зауважила екс-очільник Міністерства енергетики України Ольга Буславець.
За твердженням виконавчого директора ClearEnergy Сергія Савчука, можливості декарбонізації набагато більші, якби працювала фінансова система.
«Сьогодні ніхто не хоче фінансувати відновлювану електрику. На жаль, сьогодні на біомасу до цього часу існує податок на СО2, його потрібно відміняти. Я особисто прогнозую величезний дефіцит електричної енергії. Уряду потрібно підтримувати «зелену» енергетику, віддавати борги і фінансувати проєкти ВДЕ, повернути довіру до ГарПоку», - пояснив Сергій Савчук. Він також зробив акцент на тому, що Україні потрібно негайно створити агентство декарбонізації, яке б мало набагато ширші міжурядові повноваження і працювало б не лише в бюджетних сферах, житловому фонді, а по всім тим напрямкам, які дають можливість скоротити СО2. І такий орган у нас має бути створений вже найближчим часом.
Ми маємо економіку, яка з одного боку погіршується через зниження «зеленого» тарифу, а з іншого боку – підвищується собівартість через зростання цін на комплектуючі. І все це досить суттєво впливає на стагнуючий ринок відновлюваної енергетики. Таку думку висловив засновник EDS GroupОлександр Запишний. «Зараз відновлювана енергетика знаходиться у стані стагнації і це є головною проблемою. І тут є декілька чинників які впливають на цей стан: системне невиконання обов’язків зі сторони держави, проблемне приєднання до мережі, непрогнозований дохід та окупність через постійні зміни правил гри та відсутність конкуренції», - додав Олександр Запишний під час свого виступу у другій сесії Конференції CISOLAR 2021.
Засновник компанії “Атмосфера” Олексій Бадіка наголосив на тому, що зараз саме час почати конкурувати по-новому. Між державою та бізнесом є спільні виклики і задачі для всього ринку, тому бажано об’єднати наші зусилля - створювати спільне середовище для розвитку всього ринку та всіх гравців. «Ринку сонячної, розподіленої та мікрогенерації потрібна своя надихаюча і обчислювальна ціль. Наша компанія бачить її як 1 млн сонячних дахів до 2030 року і ми вже приєдналися до неї. Це всього на всього 13% всіх дахів, які є в Україні. Це та ціль, яку досягали колеги з Європи більше 5-ти років тому і ми теж можемо цього досягнути», - поділився амбітною метою Олексій Бадіка.
Про стрімкий розвиток електрозарядної інфраструктури для електромобілів на підставі реального кейсу поділився , Директор з розвитку компанії ETLGroup Андрій Вавілін:
«Наша країна, порівнянні з Європою, в цьому сегменті не пасе задніх, але ми випереджаємо практично всіх своїх сусідів. У Дніпропетровській області за останній рік кількість швидких зарядних пристроїв збільшилося втричі. Розвиток електрозарядної інфраструктури, це один з найбільших внесків у декарбонізацію»
На думку Сергія Кравчука, директора KNESS ENERGY,близько 30% власного споживання можуть заміщуватись за допомогою власного джерела генерації.
«На ринку економічно доцільними будуть накопичувачі, які працюватимуть на споживача. І третій крок, який дасть можливість заміщати близько 90-100% від того обсягу електроенергії, який необхідний споживачу – це просьюмерство і створення балансуючих груп, які за допомогою агрегаторів стають активним учасником ринку електроенергії», - підкреслив Сергій Кравчук.
За словами Надії Петрученко, директорки з розвитку SPPDevelopmentUkraine, проблема відсутності законодавства в Україні виглядає як когнітивний дисонанс. І залишається тільки вірити у те, що держава прийме ту нормативно-правову базу, яка дозволить інвестору прийти в Україну. «Energystorage – є тим елементом, який вирішує проблему небалансів і разом з цим у держави виникають проблеми з законодавством. Сьогодні наша компанія розробляє проєкт energystorage на 27 мВт. Energystorage - це не тільки накопичення та передача електроенергії, це також технологія, для поліпшення якості електроенергії. Європейська директива говорить про зменшення попиту споживання електроенергії, але не за рахунок зменшення виробничих потужностей, а за рахунок підвищення технологій, які неможливі без законодавства energystorage», - повідомила Надія Петрученко.
Компанія Photomate теж вже готується до ринку систем зберігання енергії.
«У Huaweiє свої рішення як для маленьких станцій, так і для великих комерційних. Huawei надала Photomate право бути ексклюзивним лідером в новому для нас регіоні – Євразії. Це країни, де сонячний ринок тільки починає розвиватися серед яких: Вірменія, Грузія, Казахстан та інші», - повідомив директор Photomate Антон Абрамов.
Для того, щоб мережа стала більш стабільною, потрібно перейти від синхронізації з мережею до формування мережі і це стало можливим завдяки системам накопичення. Взаємозв’язок цифрових технологій, систем накопичення, сонячних електростанцій, силовоїелектроніки може прискорити енергетичну революцію і досягти вуглецевої нейтральності.
Старший продакт менеджер Huawei Олександр Альохін розповів про те, що постачання інверторів Huaweiв 2020 році становили 42 гВт, а сумарно, станом на травень 2021 року Huawei поставила в світі 175 гВт сонячних інверторів. «Huawei представила систему накопичення, з’єднану по постійному струму. Це означає, що більше не потрібно додаткових перетворень, щоб енергію від сонячних батарей перегнати в акумуляторну батарею. Таке перетворення відбувається значно ефективніше на 3-4%, асистема має двополюсну структуру, +/- 1500 вольт», - пояснив Олександр Альохін.
Серед ключових напрямів росту в галузі є розвиток малих приватних сонячних станцій для домогосподарств, а також для комерційного сектору. Паралельно розвивається напрям інтегрованої фотовольтаїки - сонячні станції стають частиною оновлених бізнес-моделей широкого спектру бізнесів - від виробництв до автозаправних комплексів. Окремий напрям - агровольтаїка - здатна, з-поміж іншого, збільшити врожай удвічі, а також заощадити на споживанні енергії. Unisolar в рамках 10-ї Конференції Сонячної Енергетики CISOLAR 2021 представили власні сервісні центри, які почали набирати потужність саме у часи пандемії.
«Наші замовники, які мали довгий час мали проблеми з виплатами по «зеленому» тарифу були вимушені переглядати економічну складову своїх станцій. У 2020 та 2021 роках основні наші зусилля були направлені на покращення сервісного обслуговування, сервісна підтримка 24/7, підмінний фонд, який завжди є в наявності на наших складах підприємства», - повідомила генеральний директор Unisolar Тетяна Однорог.
Стрімке здешевлення обладнання протягом останніх років призвело до того, що станції, які будують у 2021 році, вже можуть бути економічно привабливими без спеціальних умов. І це стає головним драйвером ринку в приватному, комерційному та промисловому сегментах.
JinkoSolarприєдналися до клімат-груп, і є частиною ініціатив RE100 та P100, а також взяли на себе зобов’язання перевести всі офіси та виробництва на споживання «зеленої» енергії. Менеджер з розвитку бізнесу, консультант країн СНД в JinkoSolar Євген Придатко презентував найновіші модулі, які вимагає європейський та український ринок для будівництва станцій на дахах. «Як на мене цікавими для ринку України та Європи є модулі TigerPro на 60 комірок і найновіший модуль на 54 комірки потужністю до 415 ватт ефективністю понад 21%. Адже саме з цими модулями можна дуже ефективно будувати і з ними легко оперувати саме на даху. Легше монтувати модулі невеликого розміру, але високої ефективності та потужності. Також ми використовуємо в цих модулях технологію мультишини, що підвищує ефективність і навіть коли виникають мікротріщини, ці модулі показують більшу ефективність, ніж модулі з 5-ма шинами»
Інший важливий дотичний сегмент - рішення для накопичення енергії - стрімко розвивається та обіцяє перетворитись в нову стратегічну багатомільярдну галузь і в європейських країнах, які лише починають розвивати цей ринок. Протягом останніх років системи накопичення енергії традиційно були частиною CISOLAR, а цього року вперше і за підтримки галузевих асоціацій energy storage Європи та Польщі, зокрема, стали темою нової важливої європейської події - IBES 2021, Конференції та Виставки Центральної та Східної Європи по рішеннях накопичення енергії. IBES 2021 відбулась онлайн 8 липня на спільний платформі з CISOLAR 2021. У свою чергу рішення у сфері накопичення енергії були представлені на виставці 7-8 липня.
Іншою традиційною складовою CISOLAR 2021 стала конференція PVUA для власників приватних сонячних станцій, яка відбулась 7 липня під час виставки та стала потужним концентратом інформації для майбутніх та діючих власників приватних сонячних станцій.
Організатор CISOLAR – IB Centre – Центр Інноваційного Бізнесу, який реалізує проекти у сфері енергетичних та екологічних інновацій, а також є провідним організатором конференцій, виставок та навчальних програм у сфері новітніх енергетичних технологій та клінтех з історією понад 15 років та реалізованими проектами від Брюсселю до Алмати, які прискорили формування галузі чистих технологій та зокрема, відновлюваної енергетики та енерготехнологій на ринках. що розвиваються.
CISOLAR є головною бізнес- та think-tank платформою галузі сонячної енергетики у регіоні Центральної та Східної Європи, а також другою за масштабами подією даної індустрії у Європі. CISOLAR є одним із основних подій для входу в сонячний бізнес, бізнес-платформою, що протягом останнього десятиріччя збирає інвесторів, підприємців та видатних інноваторів та слугує вищій меті - доступній дешевій енергії в кожен дім, а також прозорому чесному конкурентному ринку.